Мета статті – виокремлення універсальних особистісних характеристик комунікатора, які обумовлюють його переконливість для аудиторії. Стан розробки проблеми.
У соціально-психологічних дослідженнях ефективність комунікації визначається як ступінь досягнення поставлених комунікативних цілей. Залежно від комунікативних цілей є принаймні два погляди на ефективну комунікацію: афіляційний, де метою комунікації є приєднання до аудиторії та маніпулятивний, де метою комунікації є вплив на настанови, думки, погляди аудиторії.
Представники афіляційного напряму досліджень ефективності комунікації (В.Н.Куніцина, Н.В.Казаринова, В.М.Погольша) виділяють наступні комунікативні цілі: привернути увагу; викликати симпатію; зацікавити; установити контакт; створити довірливі відносини. На думку представників маніпулятивного напряму (Г.Лассвелла, К. Ховланда, У.Вейса) основною ціллю комунікатора є вплив на свідомість аудиторії. К. Ховланд та У.Вейс вважають, що ціллю комунікатора є зміна соціальних настанов, думок, суджень. [11].
В дослідженні ми розглядали ефективність комунікатора як міру його переконливості, тобто його здатності змінювати соціальні настанови, уявлення, думки респондентів. Отже, проблема вивчення впливу особистості комунікатора на аудиторію не нова. Але все ще залишається загадкою, що саме в особистості робить комунікатора ефективним.
Різні автори виділяють різні набори характеристик впливовості особистості, які в чомусь співпадають, в чомусь є різними. Існує, принаймі, три основних погляди на проблему особистісного впливу.
Згідно з першим поглядом, існують окремі риси, що обумовлюють впливовість комунікатора [3], [6], [2], [4], [11].
Психосемантичні дослідження сприйняття особистості комунікатора аудиторією, проведені В. Петренком та О. Проніною [9] показали, що впливовість комунікатора обумовлюється такими особистісними рисами, як привабливість, компетентність, щирість. Л.Матвєєва, Т.Анікеєва, Ю.Мочалова [5] виокремили такі особистісні якості впливових комунікаторів, як упевненість в собі, психологічна зрілість, здатність проявляти в комунікації товариськість та емоційну виразність.
Другий погляд полягає у виділенні наборів рис, які роблять комунікатора ефективним. Згідно Кеттелу [12], впливовість особистості, залежить не від окремих рис, а від їх комбінації. Схожої думки дотримуються Г.Олпорт [12], Дж. Уайтхед [10], Н.Богомолова [1] та інші. Дж. Уайтхед [10] у результаті своїх досліджень виділив чотири базових фактори, за якими аудиторія оцінює комунікатора: надійність (здатність комунікатора викликати довіру); професіоналізм (компетентність); динамізм; об'єктивність. Дослідження, проведені Н.Богомоловою [1], показали залежність впливості комунікаторів від ряду характеристик, репрезентованих факторами «компетентність — переконливість» і «повага — привабливість».
Третій погляд полягає у виділенні певної інтегральної характеристики особистості комунікатора, яка обумовлює його переконливість. Так, вважається, що спроможність впливати на інших людей обумовлюється екстравертованістю особистості (за К.Юнгом та Г.Айзенком), яка дає людині можливість орієнтуватися в соціальному оточенні і, відповідно, створює умови для впливу на інших людей. Дж.Роттер [7] пов’язує впливовість особистості з інтернальним локусом контролю.
Неоднаково ранжують особистісні характеристики, що обумовлюють ефективніть комунікатора він сам, аудиторія, на яку спрямований комунікаційний вплив та «сторонній» спостерігач ( тобто незалежний експерт, науковець).
З погляду комунікатора, його ефективність – це передусім його віра в себе в контексті конкретного завдання, або, за визначенням А.Бандури, самоефективність [3].
З погляду аудиторії, впливовість комунікатора визначається його здатністю привернути увагу, викликати зацікавленість, сподобатись їй. З погляду «стороннього» спостерігача, як незалежного експерта, головними характеристиками ефективного комунікатора вважається здатність викликати довіру й привабливість. [3], [6]. В нашому дослідженні ми вивчали характеристики комунікатора з погляду аудиторії.
Перед нами стояло завдання виокремити особистісні характеристики комунікатора, які є найбільш надійними предикторами його переконливості для реципієнтів. Ці характеристики ми виявляли опосередковано. За основу анкети нами була взята методика семантичного диференціалу, розроблена Л.В.Матвєєвою, Ю.В.Мочаловою [4]. Ця методика була розширена та доповнена за рахунок характеристик, які описують особливості невербальної поведінки та стилю спілкування комунікатора.
Анкета надавалась для оцінки кільком експертам з метою видалити зайві характеристики – ті, що не працюють та додати ті, яких не вистачає для опису впливового комунікатора. Зауваження та пропозиції експертів були внесені в остаточний варіант анкети. Розроблена анкета була апробована на групі вчителів загальноосвітніх шкіл міста Києва. Респонденти оцінювали за допомогою анкети двох відомих впливових комунікаторів – В.Ющенка та В.Януковича. Ми вибрали саме цих комунікаторів тому, що вони загальновідомі та здійснюють вплив на велику кількість своїх прихильників. Взявши дві такі протилежні постаті, ми намагалися нейтралізувати вплив фактора довіри. Результати представлені в таблиці 1.
Таблиця 1. Результати кореляційного аналізу між особистісними характеристиками комунікатора та його переконливістю*. ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМУНІКАТОРА ЗДАТНІСТЬ ПЕРЕКОНУВАТИ
Я ЙОМУ ДОВІРЯЮ - Я ЙОМУ НЕ ДОВІРЯЮ0,8
ГОВОРИТЬ ЦІКАВО - ГОВОРИТЬ НУДНО0,63
ГОВОРИТЬ ПРОСТО І ЗРОЗУМІЛО - ГОВОРИТЬ СКЛАДНО І НЕЗРОЗУМІЛО0,59
ГОВОРИТЬ ПЕРЕКОНЛИВО - ГОВОРИТЬ ФОРМАЛЬНО0,57
СКРОМНИЙ - НАПОРИСТИЙ0,53
РУХОМА МІМІКА - ОБЛИЧЧЯ НАГАДУЄ МАСКУ0,49
СПИРАЄТЬСЯ НА ЦИФРИ І ФАКТИ - ГОВОРИТЬ ОБРАЗНО0,48
РОЗУМНИЙ - ПРОСТИЙ0,43
СТРИМАНИЙ - ІМПУЛЬСНИЙ0,43
ТАКТОВНИЙ - ПРЯМОЛІНІЙНИЙ0,41
ГНУЧКИЙ - ЖОРСТКИЙ0,41
Примітка. До таблиці включені лише ті особистісні харакеристики, які корелюють із ступенем переконливості комунікатора на статистично значущому рівні ( p<0,05).
Кореляційний аналіз (за допомогою коефіцієнту кореляції Пірсона) виявив значущі позитивні взаємозв'язки між здатністю комунікатора ПЕРЕКОНУВАТИ та такими параметрами, як довіра до комунікатора; розвинені інтелект та комунікативні навички, розумність; моральні якості (скромність, відвертість та альтруїзм, тактовність), динамічні характеристики (стриманість, гнучкість, рухома міміка).
На наступному етапі дослідження відстежувалися кореляційні зв’язки між переконливовістю та іншими якостями комунікатора окремо серед тих, хто довіряє цим політикам та серед тих, хто не довіряє. Результати представлені в таблицях 2, 3. Таблиця 2. Кореляційні зв'язки особистісних характеристик комунікатора та міри його переконливості (за оцінками тих, хто довіряє комунікатору) .* ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМУНІКАТОРА ЗДАТНІСТЬ ПЕРЕКОНУВАТИ
Я ЙОМУ ДОВІРЯЮ - Я ЙОМУ НЕ ДОВІРЯЮ0,59
СКРОМНИЙ- НАПОРИСТИЙ0,57
ПРИВАБЛИВИЙ - СЕРЙОЗНИЙ0,54
ГОВОРИТЬ ЦІКАВО - ГОВОРИТЬ НУДНО0,54
ГОВОРИТЬ П ПРОСТИМИ РЕЧЕННЯМИ - ГОВОРИТЬ СКЛАДНИМИ РЕЧЕННЯМИ0,49
ГНУЧКИЙ - ЖОРСТКИЙ0,40
ХИТРИЙ - ВІДВЕРТИЙ-0,56
Примітка. До таблиці включені лише ті особистісні харакеристики, які корелюють із ступенем переконливості комунікатора на статистично значущому рівні ( p<0,05).
Таблиця 3. Кореляційні зв'язки особистісних характеристик комунікатора та міри його переконливості (за оцінками тих, хто не довіряє комунікатору) .* ОСОБИСТІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОМУНІКАТОРА ЗДАТНІСТЬ ПЕРЕКОНУВАТИ
СТРИМАНИЙ - ІМПУЛЬСНИЙ0,56
СКРОМНИЙ- НАПОРИСТИЙ0,45
ТАКТОВНИЙ - ПРЯМОЛІНІЙНИЙ0,44
ЕГОЇСТИЧНИЙ - АЛЬТРУЇСТ-0,42
ІНІЦІАТИВНИЙ - СПОКІЙНИЙ-0,50
* Примітка. До таблиці включені лише ті особистісні харакеристики, які корелюють із ступенем переконливості комунікатора на статистично значущому рівні ( p<0,05).
Аналіз даних, представлених в таблицях, дозволяє зробити наступні висновки: · Якщо комунікатору довіряють, то його вважають переконливим завдяки таким якостям, як скромність, відвертість, привабливість, гнучкість, вміння говорити. · Якщо комунікатору не довіряють, він має шанси бути оцінений, як більш переконливий, якщо проявить такі якості, як скромність, тактовність, альтруїзм та буде поводити себе стримано та спокійно. · Універсальною характеристикою, яка підвищує переконливість комунікатора як серед тих, хто йому довіряє, так і серед тих, хто йому не довіряє, виявилася скромність.
Цей факт, на перший погляд, виглядає досить дивним, але, якщо зазирнути до «Тезаурусу особистісних рис», розробленого В.Похильком із співавторами, то неважко переконатися, що до семантичного поля скромності входить, зокрема, така характеристика, як вихованість. ·
Спроможність викликати довіру виявилась універсальною інтегральною характеристикою комунікатора, яка обумовлює його впливовість. Висновки: · До числа універсальних характеристик переконливого комунікатора належать: зовнішня привабливість, здатність викликати довіру, уміння бути переконливим. Ці якості найчастіше відзначаються практично всіма дослідниками, що вивчали проблеми ефективної комунікації, саме вони проявилися і в нашому дослідженні. ·
Провідною характеристикою переконливого комунікатора є здатність викликати довіру. ·
До числа характеристик, які сприяють підвищенню рівня довіри відносяться: скромність, гнучкість, вміння говорити і переконувати. · Комунікатор, якому не довіряють, має шанс вплинути на аудиторію та переконати її в тому випадку, якщо головна увага приділятиметься не стільки змісту того, що він хоче донести, скільки налагодженню контакту, взаємин з аудиторією.
Оскільки ми шукаємо загальні (універсальні) характеристики ефективного комунікатора з точки зору аудиторії, на яку здійснюється вплив, то на другому етапі нашого дослідження ми вивчали думку лише вчителів.
При цьому, ми максимально розширили опитувальник. Оскільки вчителі могли вербалізувати тільки частину своїх уявлень, а частина могла залишитися невербалізованою, але значимою, ми внесли в анкету ті характеристики, які виділили ще й партійні функціонери (тобто представники тих, хто впливає).
Ми вибрали саме ці дві аудиторії, тому що вони непогано розуміються в комунікації та здатні вербалізувати свої висновки. Партійні функціонери працють з політиками та за своєю діяльністю чинять вплив на аудиторію. Вчителі є представниками електорату, на який здійснюється вплив, вони мають високий освітній рівень, самі добре розуміються в комунікації та можуть вербалізувати свої уявлення про комунікативний вплив. Ступінь впливовості комунікатора на аудиторію та його здатність впливати та переконувати великою мірою з
алежить від ставлення з боку аудиторії до цього комунікатора. Для цього ми об’єднали в одну вибірку людей, які симпатизують таким різним постатям і намагалися виявити ознаки особистості, які не залежатимуть від довіри. Дослідження складалося з двох етапів.
На першому етапі перед нами стояло завдання виявити ті якості, які характеризують ефективного комунікатора з погляду двох цільових аудиторій — вчителів та партійних функціонерів. Дослідження проводилося за допомогою методу семантичного диференціалу. Методика складалася з 80 пар прикметників-антонімів, які презентують особистісні риси комунікатора.
Отримані дані були оброблені за допомогою факторного аналізу (таблиця 1). Найважливішим фактором оцінки ефективного комунікатора для вчителів є експресія та динамізм (24,4% дисперсії). Вчителі мають безпосередній контакт з аудиторією, тому експресія в міжособистісному спілкуванні для них є дуже важливою. Іншими важливими факторами оцінки ефективного комунікатора для вчителів є нормативність та моральність (9,5% дисперсії). Для вчителів комунікатор для того, щоб бути переконливим, обов’язково має бути високоморальною людиною, тому що вони схильні переносити свої професійні уявлення всі ситуації комунікації. Фактор привабливості виділений обома групами респондентів (10,3 в групі «вчителі» та 13,5 в групі «партійні функціонери»), що вказує на його універсальність. Привабливість, як характеристика ефективного комунікатора найчастіше згадується різними авторами у спеціальній літературі (див. зокрема [3], [6]).
Для партійних функціонерів найважливішим фактором оцінки ефективного комунікатора є соціальна успішність (32,2% дисперсії) та прагматизм (8,3% дисперсії). Ці характеристики є професійно важливими для політиків. Таблиця 1. Факторна структура рис ефективного комунікатора як серед учителів, так і серед партійних функціонерів. Вчителі:Партійні функціонери:
Назва фактору % дисперсії Назва фактору% дисперсії
Експресія, динамізм. 24,4 Соціальна успішність– неуспішність. 32,2
Нормативність, моральність9,5Привабливість.13,5
Привабливість. 10,3Прагматизм. 8,3
Емоційна стабільність. 7,9М’якість, поступливість. 6,0
Маніпулятивність. 5,6Експресія, динамізм.3,7
Література.
1. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио й телевидения. М., 1991. – 127 с.
2. Куницина В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. — СПб.: Питер 2002. – 544 с.
3. Майерс Д. Социальная психология. — СПб.: Питер, 1996. — 688 с.
4. Матвеева Л.В., Аникеева Т.Я., Мочалова Ю.В. Психология телевизионной коммуникации – М.: РИП – холдинг, 2002. – 316 с.
5. Матвеева Л.В., Аникеева Т.Я., Мочалова Ю.В. «Экранный образ и личностные особенности телеведущих» // Психологический журнал, 1999, Т.20, №1. - С. 20-30.
6. Московичи С. Социальная психология. СПб.: Питер, 2007.-592 с.
7. Муздыбаев К. Психология ответственности.-Л. Наука, 1983. – 240 с.
8. Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 240 с.
9. Петренко В.Ф. Пронина Е.Е. Человек на телеэкране: опыт психосемантического исследования // Психологический журнал. 1986. Т.7. №3. с. 62-70.
10. Современная психология: Справочное руководство.- М.: ИНФРА – М, 1999. – 688 с.
11. Социальная психология / Под ред. С. Московичи. – СПб.: Питер, 2007. – 592 с.
12. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности.- СПб. Питер Пресс, 1997.- 608 с.
|